Група "Теремок"

ЛАСКАВО ПРОСИМО

ВАС ВІТАЄ ГРУПА "ТЕРЕМОК"

ДЕВІЗ ГРУПИ:

Теремок наш рідний дім

Тут живеться добре всім

Дружно всі малята грають

І здоровими зростають.

З ВАШИМИ ДІТКАМИ ПРАЦЮЮТЬ

Вихователі:

Золотарьова Олена Михайлівна

Будьонна Анна Василівна

Помічник вихователя:

Буцик Віра Іванівна

Наша група «Теремок», сяє наче сонечко!

І від усмішок дитячих всім навколо сонячно!

Наш садочок є найкращий – гарно тут і затишно,

Дітлахи сюди зрання поспішають радісно!

Тут найкращий колектив – дружніх та освідчених!

До сердечок малюків, завжди знайдуть ключика!

Тут навчають малюків чемно розмовляти,

Рахувати залюбки добрими зростати.

Наша група працює з використанням інноваційних технологій

МУЗИКА ДЗВОНІВ

v Допомагає стабілізувати психоемоційний стан дітей

v Підвищує опір організму до негативних впливів зовнішнього середовища

v Впливає на загальний стан здоров’я дітей

v Знімає психологічну напругу

v Сприяє розвитку чуттєвої сфери

LEGO-технологія ―

чарівні цеглинки успіху

На сьогодні конструктори LEGO є незамінним матеріалом для занять з дітьми у закладах дошкільної освіти і в початковій школі. LEGO-технологія цікава тим, що об’єднує в собі елементи гри та експериментування. За допомого LEGO діти вивчають математику, мову, знайомляться з довкіллям і навіть малюють цеглинками

☝ Робота з LEGO-цеглинками вчить дітей творчо мислити, знаходити взаємозв’язки, будувати ланцюжки логічних суджень, планувати свої дії, висловлювати власну думку, сприяє корекції психічних процесів та подоланню розладів мовлення у дітей.

✌ Заняття з LEGO урізноманітнюють та вдосконалюють навчальний процес, роблять його цікавішим для дітей. Заняття в ігровій формі створюють неповторну атмосферу психологічного комфорту і проходять без нервового напруження, що позитивно позначається на якості засвоєння матеріалу.

LEGO-технологія:

формує вміння розв’язувати проблемні завдання, ставити мету, міркувати про подальшу роботу, розробляти план дій;
розвиває творче мислення;
розвиває мовлення ― діти вчаться детально пояснювати свої дії, пояснювати міркування, надавати чіткі та зрозумілі інструкції, розповідати історії, висловлювати власні думки;
формує вміння співпрацювати, зокрема, уміння працювати в парах чи групах, ділитися матеріалами, уміння вчитися у своїх однолітків, дослухатися до їхніх ідей та пропонувати власні, уміння аналізувати ідеї та обирати раціональніші, уміння розподіляти ролі та обов’язки;
розвиває сенсорне сприйняття, допомагає формувати уявлення про зовнішні властивості предметів: форму, величину, колір, положення у просторі;
розвиває дрібну моторику;
формує цілісну систему уявлень дитини про навколишній світ, збагачує життєвий досвід дитини.

ВСІ ДІТИ МАЮТЬ ПРАВА!

(Відповідно конвенції ООН про права дитини)

Знаєм, що усі ми рівн

Від народження в правах,

І людина – змалку вільна,

Наче в небі синім птах.

Знаєм, змалечку всіх діток

Треба вчить, оберігать,

І ніхто в усьому світі

Їх не сміє ображать

Треба дітям всього світу

Не сваритись, а дружить

І по правилах хороших.

По закону треба жить!

Як допомогти дитині відновити почуття безпеки?

Війна і загалом будь-які глобальні зміни провокують у дитини відчуття безладу, внутрішнього хаосу. Тому важливо навчити дитину методів саморегуляції, які допоможуть впоратися зі станом, коли дуже складно всередині й дитина не розуміє, що відбувається.

📍Створіть безпечний простір, безпечне місце для дитини: можна зробити невелику халабуду, щоб дитина там могла ховатися від цього почуття.

📍Запропонуйте разом надути повітряні кульки – це один із різновидів дихальних вправ. Вони допоможуть зняти тілесну напругу.

📍Подаруйте іграшку, яка б для дитини символізувала підтримку рідних і близьких.

📍Можете запропонувати дитині ігри з використанням льоду. Наприклад, заморозити якісь невеликі гумові іграшки в місткості з водою, і потім дитина їх «видобуває». Такі ігри дуже допомагають дитині зрозуміти, що з будь-яким станом, який є всередині, ми здатні впоратися й здатні на нього впливати.

Як звільнитися від внутрішнього гніву

Страх, агресія та гнів – поширені емоції, які люди переживають під час війни. Відчуття несправедливості та болю. З часом їх стає все складніше контролювати.

Як допомогти собі звільнитися від важких емоцій? Всеукраїнська програма ментального здоров’я пропонує ефективну вправу під назвою «Сокира».

Що потрібно робити?

📍Станьте прямо, витягніть руки вперед та складіть їх разом перед собою долоня до долоні, ніби «сокиру»

📍Зробіть замах аж за голову та глибоко вдихніть

📍На видиху різко «розрубайте» повітря перед собою

Вправу потрібно повторювати доти, поки не відчуєте полегшення та розслаблення в тілі. І головне пам'ятайте: усі наші емоції, зокрема й деструктивні, зараз це нормально. Адже українці перебувають в умовах постійного стресу, і наше тіло це відчуває.

Як сформувати адекватну самооцінку у дитини?

Самооцінка дітей напряму залежить від того, яке середовище їх оточує та як спілкуються з ними найближчі люди, адже їхній думці малеча довіряє, яка власне і формує дитяче уявлення про себе.

До Вашої уваги 15 найбільш дієвих стратегій поведінки, які допоможуть сформувати у дитини адекватну самооцінку.

1. Правильно хвалити. Це значить хвалити не просто одним словом, а описувати те, що ви бачите і бажано через призму власних почуттів. Хваліть дитину не лише наодинці, а і в присутності інших членів сім’ї.

2. Визнавати право власності дитини та питати дозволу, якщо берете її речі. Якщо ви хочете, щоб дитина вас поважала, не брала речі важливі для вас, не спитавши, то виховуйте цю рису своїм же прикладом. Таким чином ви демонструєте повагу до доньки чи сина і визнаєте право на власний простір, що позитивно впливає на самооцінку.

3. Давати вибір і можливість брати на себе відповідальність. Якщо ви даєте можливість малечі обирати, то визнаєте її право на власну думку, що безумовно формує самооцінку. Хоча дитина і потребує контролю, встановленню меж, але ще більше їй треба життєвий простір, де можна навчитися керувати власними бажаннями і потребами.

4. Привчати до самостійності. Коли ви надаєте дитині все більше справ робити самостійно, то показуєте, що сприймаєте її як особистість, яка сама ладна впоратись. Ви демонструєте їй свою впевненість. А якщо у дитини ще й вийшло зробити щось без допомоги дорослого, похвала, яка слідує після цього, ще раз доведе, що дитина справді варта багато чого.

5. Питайте пораду. Якщо значимий дорослий, який сприймається дитиною все знаючим і всемогутнім питає у неї пораду, яка стосується його самого, наприклад, «Яку ручку обрати?» чи сім’ї взагалі «До бабусі поїдемо в п’ятницю чи суботу?», то власна значимість у малечі збільшується в рази.

6. Говоріть про почуття. Відома психолог В. Оклендер сказала: «Емоції дитини формують саму її суть, саме її існування. Коли її почуття не мають цінності, вона сама не має цінності». Отже, коли ми говоримо про свої почуття і вчимо дитину говорити про свої, вона відчуває себе прийнятою нами і є безумовно психічно здоровішою, адже негативі почуття не наколюються.

7. Будьте чесними. Є багато ситуацій, коли ми розуміємо, що сказавши дитині правду, істерики не уникнути. Саме тому, батьки часто брешуть, і надають не зовсім здоровий приклад побудови стосунків з оточуючими. Якщо негативні емоції є, то краще, щоб дитина їх виразила одразу, оскільки, дізнавшись правду, крім того, що істерика буде сильнішою, ви ще можете втратити довіру. Згодом дитина розуміє, що батьки, говорячи правду сприймають її, як особистість, з якою можна багато чого обговорити, а не ховатися на неправдивими реченнями. Це безумовно впливає на самооцінку малечі.

8. Давайте можливість дитині експериментувати, задовольняти свою потребу в пізнанні світу, в цікавості. Безкінечні «ні» та «не можна» лише демонструють дитині, що вона багато чого в світі не варта, а тому краще і не пробувати.

9. Сприймайте дитину всерйоз і рахуйтеся з її бажаннями і потребами. Адже дитина сама знає, коли вона голодна чи коли їй холодно.

10. Адекватно реагуйте на невдачу. Намагайтеся ніколи не сварити дитину, якщо в неї щось не вийшло, не пригадувати свої настанови типу “я ж казала, не треба лізти“, “чому ти мене не послухав?“, не нав’язувати малечі почуття провини типу “про що ти думав?“, “тепер ти не зможеш грати іграшкою, ти її зламав“. Ви звичайно можете допомогти дитині зрозуміти причини через які щось не вийшло, але не дорікайте. І найголовніше – акцентуйте увагу не на невдачі, яка трапилась, а на способі виходу з неї.

11. Не порівнюйте дитину ні з ким. Так ви можете принизити значимість малюка, особливо, якщо він виявляється в гіршому світлі. Порівняння може бути корисним лише в одному випадку – коли ви пригадуєте дитині її власні щаблі, де вона чогось досягла чи не досягла.

12. Не принижуйте, не вдавайтесь до фізичного і психічного насилля, не ображайте та не висміюйте. Все це шлях до формування заниженої самооцінки дитини.

13. Ніколи не критикуйте особистість, а якщо дитина і вчинила не зовсім добре, то звертайте увагу лише на дії. Тобто замість фрази «ти – лінивий», можна сказати «ти лінишся зробити…». Робіть лише конкретні зауваження, не починаючи фрази типу «ти завжди…», «ти ніколи…».

14. Проявляйте свою любов всіма доступними вам способами.

15. Будьте для дитини гарним прикладом. Достатньо висока думка про себе, впевненість с своїх силах, дії відповідно до власних інтересів – все це аж ніяк не зашкодить дитячій самооцінці.

Пам’ятка для батьків «Як виховати слухняну дитину!»

1. Подавайте дітям приклад хорошої поведінки. Ваша поведінка – приклад для наслідування.
2. Змінюйте оточення, а не дитину. Не карайте дітей за їхню природну цікавість.
3. Критикуйте не дитину, а її вчинки. Критика дитини сприятиме формуванню заниженої самооцінки.
4. Висловлюйте свої бажання позитивно. Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого не бажаєте.
5. Висувайте реальні вимоги. Вимоги до дитини мають відповідати їхнім віковим можливостям.
6. Обирайте виховання без застосування фізичної сили та приниження. Не намагайтеся виховати навички самоконтролю і поваги до інших за допомогою покарання.
7. Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір. Не дорікайте та не контролюйте їх постійно.
8. Прислуховуйтеся до того, що говорить ваша дитина, навіть коли вона сердита. Цікавтеся тим, що вона робить та відчуває.

ЛЮБОВ Є НАЙВАЖЛИВІШОЮ ПОТРЕБОЮ ВСІХ ДІТЕЙ ТА ОДНІЄЮ З ОСНОВНИХ ПЕРЕДУМОВ ПОЗИТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ДИТИНИ!!!

Дитина і телевізор

Не піддавайтесь спокусі полегшити собі життя, посадивши малюка перед телевізором, а самим зайнятись справами.
Чітко регламентуйте перегляд дитиною телепрограм, роботи за комп’ютером. Максимальна кількість часу біля екрану не повинна перевищувати від 15-20 хвилин до 1 години в день (біля комп’ютера – не більше 12 хвилин) для старших дошкільнят.
Намагайтесь не дозволяти дитині дивитись рекламу, а також художні фільми, які орієнтовані на дорослу аудиторію.
Намагайтесь слідкувати за змістовністю та художністю дитячих програм, щоб виключити низькопробну відео- і телепродукцію.
Обговорюйте з дитиною сюжети переглянутих фільмів, використаних комп’ютерних ігор. Важливо зрозуміти, що дитина думає, відчуває, як вона вчинила б в тій чи іншій ситуації. Навчіть дитину аналізувати і оцінювати вчинки і розуміти почуття інших людей.
Після обговорення можна запропонувати малюку намалювати героїв фільму, гри чи зліпити їх з пластиліну тощо. При цьому важливо звернути увагу на зображення емоцій героїв.
Для дітей старшого дошкільного віку можна організувати гру "Режисери-мультиплікатори”: придумати і намалювати серію малюнків для нового фільму або продовжити улюблений фільм або гру.

Пам’ятаючи про велику роль ЗМІ в житті кожної людини, ви повинні пам’ятати про ту відповідальність, яка лежить на дорослих: зробити все можливе, щоб виключити негативний вплив інформаційного потоку на психіку дитини.